Електронна реєстрація

Квітень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  

Останні коментарі

    Харчування дитини

     

    Вітамінний календар для дітей

    Вітамінний календар для дітей допоможе розібратися, як скласти меню дитини в залежності від сезону.

         Роль вітамінів для здоров’я і нормального розвитку дитини незаперечна. Вони регулюють обмін речовин, процеси кровотворення, необхідні для підтримки імунітету, формування скелета, м’язів і органів. Повноцінний ріст і розвиток дитини можливий тільки за умови, що дитячий організм отримує достатню кількість вітамінів.

    Наприклад, вітамін А відповідає за процес формування зубів і кісток, за стан зору. Вітаміни групи В підтримують функцію мозку, регулюють роботу нервової системи, забезпечують нормальний апетит і ріст. Вітамін С також важливий для кісток і зубів дитини, для зміцнення імунітету та профілактики кровоточивості ясен.

    Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію і бере участь у формуванні кісток. Вітамін Е підтримує оптимальний вуглеводний обмін в організмі дитини.

    Натуральним джерелом вітамінів є харчування, зокрема, свіжі овочі та фрукти. А вітамін D утворюється в організмі під впливом сонячного світла. Але доступ до цих природних джерел в різні сезони року відрізняється. Наприклад, восени і взимку сонячні дні бувають не так часто, а до весни запас вітамінів в овочах і фруктах значно зменшується. Як забезпечити дитину всіма необхідними вітамінами, незалежно від пори року? У цьому допоможе вітамінний календар для дітей.

    Вітаміни для осені

    Восени найбільш важливими вітамінами для дитини є вітаміни А, С і групи В. Основними джерелами вітаміну А є морква, болгарський перець, гарбуз, петрушка, яблука, абрикоси, дині, персики, брокколі. Ці овочі та фрукти в достатку є в восени.

    В осінній період багато хто, включаючи дітей, схильні до стресів і неврозів. Щоб зміцнити нервову систему дитини, в її раціоні має бути присутнім вітамін В1 (тіамін). Крім того, він покращує роботу травної системи. До продуктів-джерел цього вітаміну відносяться пророслі зерна пшениці, висівки, печінка, квасоля, картопля, горох, свиняча печінка.

    Зимові вітаміни для дітей

    Традиційними фруктами в дитячому раціоні взимку є яблука, цитрусові, банани.

    У холодну пору року особливої ​​актуальності для дитячого організму має вітамін С. Найпопулярнішими джерелами цього вітаміну в холодний період є цитрусові. Оскільки апельсини, мандарини, грейпфрути, лимони дозрівають наприкінці осені, то до зими вони не встигають втратити корисні речовини.

    «Мінус» цитрусових в тому, що вони можуть викликати алергічну реакцію, особливо у дітей. Тому не можна давати їх дитині до 1 року. Пізніше можна вводити в дитячий раціон поступово, починаючи з невеликих часточок, щоб переконатися у відсутності алергії.

    Іншими джерелами вітаміну С є шипшина, ківі і чорна смородина (заморожені в сезон ягоди).

    У бананах вітаміну С набагато менше, але зате вони багаті каротином, який в організмі перетворюється на вітамін А, і калієм. Яблука – самий звичний фрукт наших широт. Їх вводять в дитячий прикорм одним з перших. До зими яблука втратили частину вітамінів, тому їх бажано давати дитині регулярно. Вибирайте зелені яблука. Вони містять на 25% більше вітаміну С, ніж червоні і жовті. Також яблука багаті вітамінами А, B1, B2, B5, залізом, магнієм і калієм.

    Не забувайте про сухофруктах: сухі яблука, груші, родзинки, курага, чорнослив. Ці продукти являють собою полівітамінні комплекси.

    Доступними джерелами вітамінів в зимових овочах є картопля, білокачанна капуста, морква, цибуля, часник, буряк. З картоплі організм малюка отримує вітамін С, вітаміни Е, РР, К і фолієву кислоту. Найбільше вітамінів зберігається в запеченій картоплі, а менше – у відварній. Капуста – джерело вітамінів А, С, біофлавоноїдів і клітковини. Морква – всім відоме джерело вітаміну А. Цибуля, часник відомі імуномодулюючими властивостями.

    Джерелом вітаміну D в «похмурий» сезон є яйця, риба, риб’ячий жир. Хороше джерело вітамінів групи В і селену – крупи.

    Весняні вітаміни

    На початку весни діти схильні до різноманітних захворювань. Адже до цього часу в імунітет встигає ослабнути, утворюється сезонний брак вітамінів.

    Меню дитини в цей період повинно містити достатньо овочів і фруктів (морква, капуста, буряк, цитрусові, ківі, яблука, банани). У щоденному раціоні обов’язково повинні бути риба, м’ясо, молочні продукти, крупи.

    Порадьтеся з педіатром, які мультивітамінні комплекси можна давати дитині в цей період року, щоб підтримати імунітет.

    Як запастися вітамінами влітку?

    Літо – саме час поповнити запаси вітамінів в організмі дитини. Тому на столі щодня повинні бути свіжі овочі, фрукти, ягоди, зелень. У цей період майже всі рослинні продукти багаті вітаміном С. Вітаміни A, K, PP, фолієва кислота містяться в плодах червоного і жовтого кольору.

    Влітку дитина інтенсивно росте. Тому на дитячому столі обов’язково має бути багато продуктів, багатих кальцієм (молоко, сир, йогурт, сир, риба). Як вже говорилося, для засвоєння кальцію потрібен вітамін D, який синтезується в організмі під впливом сонячних променів. Тому влітку малюкові потрібно багато бувати на свіжому повітрі в сонячну погоду.

    Особливість жаркої пори року – поганий апетит. Влітку в меню зазвичай менше продуктів тваринного походження (м’ясо, печінка, риба, яйця, молоко). Але в дитячому раціоні вони повинні бути обов’язково, оскільки є джерелами вітамінів групи В і Е.

    Повноцінне харчування з урахуванням вітамінного календаря для дітей, і прогулянки на свіжому повітрі допоможуть дитині рости здоровою. Але в деяких випадках раціон дитини не може повністю задовольнити її потреб у вітамінах. Наприклад, якщо малюк нещодавно перехворів, або якісь продукти їй заборонені. У цьому випадку лікар призначить йому прийом полівітамінних препаратів.

    Не варто купувати аптечні вітаміни без консультації з лікарем. По-перше, ви не знаєте, яких саме вітамінів бракує вашому малюкові, а по-друге, вибір цих препаратів залежить від віку дитини.

     

     

     

    Режим харчування дитини вдома

    (пам’ятка для батьків)

         Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

    Привчайте дитину:
    – перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
    – під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
    – після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

    Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

    Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
    Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
    – привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
    – виховувати слухняність, пошану до дорослих;
    – заохочувати висловлювати прохання;
    – навчати словам ввічливості.

    Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

    У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

    Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

    РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ

    * Починайте з себе. Немає ліпшого способу сформувати або скорегувати звичку дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам”ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування сформується протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.

    * Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийому їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. На скільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепокоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.

    * Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім”ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім”ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.

    * Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім”я може придбати дорогі сорти м”яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м”ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.

    * Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізм травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.

    * Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. Наприклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість самостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчувати, що її думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподобання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропозицію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир – основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть.

    * Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчуває, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з”їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.

    * Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід”ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.

    * Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є можливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «бомбування» рекламою, ні маніпуляції маркетингових технологій.

    * Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото- і відеоматеріалів.

    * Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незвичне поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.